Всесвітній день вишиванки— міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

Вишита сорочка завжди була важливою складовою строю будь-якого українця: її одягали й повсякдень, і на свято, з нею вперше вітались зі світом і йшли в останню путь. Вишиванка була ознакою народу, частиною культури та самосвідомості.

Однак був в нашій історії значний період, коли вишиванки ховали по скринях, коли публічне носіння вишиванки могло стати причиною гонінь. Був час коли національний стрій зневажливо називали “шароварщиною”.

Після здобуття незалежності, коли потрібен був символ, котрий об’єднав би країну, вишиванка отримала шанс на “друге народження”, мати в гардеробі вишиванку знов стало престижно.

Вишита сорочка стала складовою гардеробу, і навіть отримала своє власне свято, котре відзначають в третій четвер травня.

А завдячуємо ним... студентам. Уперше вшановувати вишиту сорочку запропонувала в 2006 році студентка Чернівецького університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк, котру надихнула вишиванка Ігоря Житарюка, який часто приходив на пари в вишитій сорочці, як і деякі інші студенти вишу. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам та іншим студентам обрати один день та усім разом прийти у вишитих строях.

Спочатку “фанатів вишиванки” було близько десятка, та з кожним роком їх ставало все більше і вже зараз свято має рівень не лише Всеукраїнського , але й поступово виходить на міжнародний рівень: до свята долучаються українські діаспори та просто прихильники українських вишиванок.

Вишиванка - новітня назва народної вишитої сорочки, прикрашена орнаментованою вишивкою. Поділяється на жіночі й чоловічі сорочки. Має спільне походження з вишитими сорочками слов’янських, балтійських та германських народів. Від часів середньовіччя традиційно носилася селянами як повсякденний або святковий одяг; рідше — міщанами та шляхтою і духовенством як хатній одяг. З ХХ століття стала елементом міської культури: носиться як святковий, патріотичний та культовий одяг.

Традиційна вишивка сорочок має оберегове значення й різниться залежно від регіону. Більшість орнаментальних мотивів були розроблені в XIX столітті. Дизайн вишиванок увійшов до новітнього одягу як то футболки, сукні, блузки, краватки тощо. Старі назви — сорочка, вишита сорочка, вишивана сорочка.

Вишиванка – символ української сили та сучасна зброя.

З початком російської агресії в Криму та на Сході українська вишита сорочка стала символом української сили, ознакою сміливості. Одягти вишиванку у 2014 році на Донбасі було небезпечно — це означало сказати «Я відстоюю свою землю. Це моя земля!». І в наш час переселенці, що покидали окуповані землі Донецької та Луганської областей, перетинаючи блокпости, також намагались вивезти свої вишиванки: одягали їх навиворіт, зверху надягали светри й таким чином вивозили з окупації. Здавалося б, нащо ризикувати здоров’ям, можна ж потім купити нову сорочку. Та український характер інакший — він про «не здамся», «буду стояти до кінця», «дух міцніший, ніж тіло», «Україна буде вільна».

У 2015 році кримські татари, які на День вишиванки одягнули українські вишиті сорочки, були затримані російськими спецслужбами і звинувачені в підготовці терористичного акту. З того часу по всій Україні люди започаткували десятки різних акцій. Однією з таких стала «Подаруй вишиванку захиснику». Вона зародилась у 2015 році, ідея належить Олександру Ткачуку, який служив на Сході. Нині багато військових одягають вишиті сорочки й вважають, що це є своєрідна вишита броня і захист. У рамках цієї акції відгукнулося багато вишивальниць, громадських організацій, активістів і не одна сотня сотень сорочок була передана на фронт.

Нині вишиванка є символом, який об’єднує дуже різних українців за політичними, релігійними поглядами, за мовною ознакою. Саме тому вона є сучасною зброєю проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення вишиванки є дуже глибоким. Вона є символом української нескореності, свободи, солідарності з українцями іноземців, які цього дня також одягають вишиті сорочки, аби висловити свою підтримку, що вони на українській стороні в протистоянні з рф. Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх — Україна непереможна!

Вдягни свою чудову вишиванку

А українська вишиванка — диво,

У ній народу код, його душі.

І кожному в ній зручно і красиво,

Вдягнути ж вишиванку поспіши.

І гордо йди у ній по цілім світі,

Та мовою своєю розмовляй!

І хай сміється сонечко в зеніті —

Ти рідного свого не забувай!

Бо в ньому все — ліс, гори і долина,

І річечка, й маленьке джерельце,

Твій рідний край, чарівна Україна,

І мати, й батько — пам’ятай про це!

І хліб на вишиванім рушникові,

І пісня, що до серця пролягла,

І краєвиди навкруги чудові,

І стежка, що у Всесвіт повела.

Вдягни свою чудову вишиванку,

Відчуй в ній ласку і душі тепло,

І чистий ранок в ніжному серпанку,

І те, як добре з мамою було.

(Н. Красоткіна)

• Попередня
• Наступна