ps2Поняття «булінг»

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

- систематичність (повторюваність) діяння;

- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Адміністративна відповідальність за булінг

Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Слід зазначити, що за адміністративні правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Права та обов’язки здобувачів освіти (студентів)

У закладах освіти мають захищати студентів під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:

-        особи, які постраждала від булінгу (цькування),

-        особи, які стали свідком боулінгу,

-        особи, які вчинили булінг (цькування).

При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:

-        поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

-        відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

-        повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу

 

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) у Кіровоградському медичному фаховому коледжі ім. Є.Й. Мухіна

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування).

3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. Директор коледжу має розглянути звернення у встановленому порядку.

2. Директор коледжу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор коледжу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 173-4) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким закріплено відповідальність за вчинення булінгу.

Булінг*

- моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.;

- штраф від 850 до 1700 грн.;

- громадські роботи від 20 до 40 годин.

Булінг*, вчинений повторно протягом року або групою осіб

- штраф від 1700 до 3400 грн.;

- громадські роботи від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником або педагогом закладу освіти органам Національної поліції про випадки цькування

- штраф від 850 до 1700 грн.;

- виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

* Застосовується до дітей від 16 років та батьків, чиї діти вчинили булінг у віці до 16 років.

Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки.

Нормативна документація з протидії булінгу (цькування)

Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Наказ МОН від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».

Наказ МОН від 26.02.2020 №293 «Про затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування) в закладах освіти».

Наказ МОН від 20.03.2020 №420 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року №293».

Лист МОНУ від 29.12.18 №1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»

Лист МОНУ від 29.01.19 №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України щодо протидії булінгу»;

Лист МОН від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)».

Лист МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосувань норм Закону України щодо протидії булінгу"

Лист МОН від 13.04.2020 №1/9-207 «Роз’яснення щодо застосування наказу МОН від 28.12.2019 №1646».

Телефони довіриasd2

Дитяча лінія 116111 або 0800500225 (з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116000;

- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116123 або 0800500335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0800501720;

- Уповноважений Президента України з прав дитини 0442557676;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0800213103;

- Національна поліція України 102.

 

Булінг у закладах освіти: поняття, структура, причини

ps3Основні аспекти емоційного вигорання в освітньому середовищі

Емоційне вигорання - сукупність негативних переживань, пов’язаних з роботою, колективом та всією організацією в цілому. Це - один із видів професійної деформації особистості. Нерідко проявляється у спеціалістів, які змушені під час виконання своїх обов’язків тісно спілкуватись із людьми.

Ознаки емоційного вигорання:

-                 почуття байдужості, емоційного виснаження, (людина не може віддаватися роботі так, як це було раніше);

-                 розвиток негативного ставлення до своїх колег та ін. учасників навчально-виховного процесу;

-                 негативне професійне сприйняття самого себе - відчуття власної некомпетентності, нестача професійної майстерності.

Симптоми емоційного вигорання:

-                 психофізіологічні симптоми;

-                 соціально-психологічні симптоми;

-                 поведінкові симптоми.

Профілактична та корекційна робота практичного психолога спрямована на наступні аспекти:

-                 стресові ситуації;

-                 конфліктні ситуації;

-                 відсутність навичок управління часом;

-                 відсутність навичок впевненої поведінки.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ  ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ 

ps4

Поради психолога студентам під час дистанційного навчання

Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

1.              Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме.

Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв, про які пізніше. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.

2.              Фізіологічні потреби теж не мають відволікати.

Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.

3.              Під час занять, а вони тривають понад годину, ефективно використовуйте заплановані перерви: після кожної пари перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.

4.              До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять.

Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Скільки я зможу заробляти?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад: «Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене». «Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно».

5.              Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням.

Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я не надто цікавлюсь певною дисципліною» варто замінити на «Я розумію, що цю дисципліну треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».

6.              Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курси готові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типу і потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми: – Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.

– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.

– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися до будь-якого іспиту і впоратися з будь-яким обсягом матеріалу.

7 порад, як зосередитись на виконанні завдань:

1.

Відгородити себе від усього, що може відволікати

2.

Завчасно потурбуватися про фізіологічні потреби

3.

Раціонально використовувати перерви під час занять

4.

Робити перерви по 15 хвилин між великими порціями матеріалу, коли виконуєте домашнє завдання

5.

Звільнити свій розум від зайвих питань

6.

Перевести негатив у позитив

7.

Дозволити собі рухатись

Матеріали взятті з розділу «Блог» наwww.eduget.com.