Дорогі друзі!

Запеклі наступи та провокації з російської сторони тривають не лише безпосередньо на полі бойових дій, а й на інформаційному полі. І, як ми вже переконались, росія не обмежує себе етичними чи будь-якими іншими правилами.

Хоча українці не є прихильниками пропагандистських російських ЗМІ, все ж важливо фільтрувати, що ми читаємо і де, щоб мимоволі не стати жертвою окупантів або навіть їх помічником. Пропонуємо кілька дієвих порад, які допоможуть посилити навички медіаграмотності та медіабезпеки під час війни.

Як споживати новини під час інформаційної війни

(за матеріалами «Суспільне» та «Детектор медіа»)

Довіряйте медіа, де є реальні журналісти, аніж просто випадковим дописам у соцмережах. І хоча довіра до них за останні роки стала більшою, ніж довіра до традиційних ЗМІ, – пам’ятаймо, що у медіа працюють журналісти, які несуть відповідальність (у часи війни - особливо) за те, що вони публікують, на відміну від авторів сторінок із «шок-новинами». Сформуйте для себе список із 3-5 видань, які дотримуються журналістських стандартів.

Ставте питання «Чому я бачу це повідомлення?». Коли у вас виникають сумніви щодо певної інформації, ставте собі питання, яку мету міг мати автор того чи іншого повідомлення. Наприклад, кремлівські пропагандисти дуже зацікавлені в тому, щоб розпалювати ворожнечу між українцями, тому радо запускають в інформаційний простір дописи без фактів про те, як «східняки не хочуть воювати і ховаються за спинами заходу України» або навпаки про те, що на заході України «б’ють за російську мову».

Шукайте інші джерела інформації, а головне – першоджерело. Пам’ятаймо, що сторінки та сайти можна зламати або перекрутити чи витягнути із контексту слова, що, власне, активно і роблять пропагандисти.

Звертайте особливу увагу на очевидців та експертів. Відомо, що люди довіряють людям, але ми бачили вже чимало «очевидців-гастролерів» та псевдоекспертів з різних питань. Саме тому велика пильність не буде зайвою.

Звертайте увагу на візуальне підкріплення інформації. Щоб не допомагати ворогу коригувати атаки, якісні ЗМІ не поширюють одразу фото (це заборонено робити всім Законом), проте у вас мають виникати сумніви, коли фото є дуже поганої якості, із викривленнями і явною роботою фоторедакторів. Також через гугл-пошук перевіряйте, де ще використовувалось фото – часом разом із справжніми фото недобросовісні автори публікують скріни із художніх фільмів, що в свою чергу, може знецінити справжні репортерські фото.

Цей список порад із медіаграмотності не є вичерпними, але дуже необхідним, тому ми закликаємо вас поширювати їх не лише серед учнів, а й серед колег, близьких та друзів.

• Попередня
• Наступна