1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Сьогодні в центрі уваги світової спільноти хвороба, що розвивається на пізніх стадіях ВІЛ-інфекції, коли людський організм вже дуже ослаблений. Від моменту зараження ВІЛ-інфекцією до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років.

Симптоми ВІЛ: через 6-8 тижнів після зараження ВІЛ у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає у формі лихоманки зі слабкістю, підвищенням температури, болях в суглобах як при ГРВІ, у інших – цей період проходить непомітно.

Україна залишається в категорії країн з концентрованою стадією епідемії ВІЛ-інфекції, що зосереджена серед окремих груп населення високого ризику інфікування ВІЛ. Сьогодні епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні знову характеризується зростанням кількості зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в більшості регіонах України.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

СНІД– це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом. Віруси є збудниками багатьох хвороб, наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітину. В разі ВІЛ – це імунна клітина людини.

Існують ТРИ основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

1. При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною.

2. Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), яким перед цим користувалася інфікована людина і кров якої залишилась на цьому предметі.

3. ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

4. ВІЛ/СНІД поширюється також з інфікованою кров'ю.

Вірус імунодефіциту людини НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ через:

♦ спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;

рукостискання;

спільне користування “фонтанчиком” для питної води;

посуд, їжу;

домашніх тварин;

туалети (унітази);

чхання та кашель;

контакти в громадському транспорті (наприклад, у години “пік”);

обійми;

монети та паперові гроші;

постільну та натільну білизну, рушники, мило, мочалку;

укуси комарів та інших комах;

плавання в басейні;

дверні ручки та спортивні снаряди;

дружні поцілунки.

Вилікувати ВІЛ повністю наразі неможливо. Але сучасна антиретровірусна терапія гарантує повноцінне та здорове життя усім людям, що мають ВІЛ. Цей вид лікування необхідно приймати пожиттєво, не перериваючи, дотримуючись часу та дозування препаратів, що пригнічують розмноження ВІЛ в організмі та відновлюють функції імунної системи. Згодом кількість ВІЛ-інфекції в організмі зменшується настільки, що навіть тестування не виявляє вірусу. Якщо такий рівень вірусу зберігатиметься 6 місяців, то людина не зможе заразити інших.

cn1