В третій вівторок жовтня щорічно проводиться Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Мета дня – звернути увагу жінок на серйозність ризиків захворювання раком молочної залози, поінформувати їх про вирішальні чинники у запобіганні раку грудей, про профілактику і лікування цього захворювання.

Міжнародним символом організацій і приватних осіб, котрі підтримують програму боротьби з раком молочної залози є рожева стрічка (англ. pink ribbon).

7 жовтня 2021р. на базі КНП «Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради» відбулася зустріч волонтерів руху «Разом проти раку» із лікарями, пацієнтами і майбутніми медичними працівниками. На захід були запрошені студенти-старшокурсники медико-фармацевтичного відділення Кіровоградського медичного фахового коледжу ім Є.Й.Мухіна.

Генеральний директор закладу, Костянтин Яриніч, повідомив, що за статистикою ВООЗ, рак грудей є найбільш розповсюджений вид раку серед усіх онкологічних захворювань у жінок. В Кіровоградській області, як і в Україні рак грудної залози є лідером серед жіночих онкологічних хвороб: щорічно близько 16,5 тис. жінок дізнаються про свій діагноз, а щогодини від раку грудей помирає одна жінка. Головна причина високої смертності від цієї хвороби в нашій країні – пізня діагностика. Кількість випадків раку молочної залози в розвинених країнах різко зросла після 1970-их років. Це пояснюють, зокрема, зміною стилю життя населення розвинутих країн (наприклад, в сім’ях зменшилася кількість дітей, і термін годування грудьми скоротився).

Ганна Богатирь, лікар-онкохірург вищої кваліфікаційної категорії, мамолог ознайомила присутніх із основними факторами ризику, які підвищують можливу появу цієї недуги:

•        Перенесені гострі та хронічні стреси.

•        Спадковість. Мутації деяких спадкових генів. За даними AnticancerFund, аномальні гени – причина менше 10% раку молочної залози. Коли у найближчого родича – мами, тата, сестри, дочки, брата – був рак, особливо якщо його діагностували родичу до 45 років. Якщо ряд членів родини має рак грудей/яєчників у молодому віці, слід перевірити гени. BRCA1 та BRCA2 – головні гени, залучені у сімейні форми раку грудей. При мутації BRCA1 ризик виникнення раку – аж 80-85%.

•        Шкідливі звички: алкоголь та куріння, але як саме вони збільшують ризик – досі не встановлено, але з’ясовано як факт.

•        Зайва вага та ожиріння, особливо після менопаузи.

•        Малорухомий спосіб життя.

•        Більше ризикують і жінки, у яких "місячні" почалися до 12 років і закінчилися після 55-ти.

•        Якщо уже був рак молочної залози, підвищується ризик повернення хвороби у цю ж залозу, і ризик появи раку в іншій.

•        Старіння: з віком ризик підвищується.

•        Ті, хто не народжував і хто народив після 30-ти.

•        Якщо у дитинстві чи підлітковому віці вас лікували радіотерапією, ризик у дорослому віці теж збільшується.

До факторів ризику належить також недостатнє вигодовування груддю, часті аборти, травми молочної залози, порушення сексуального життя, недостатнє вживання фруктів і овочів та стреси.

Підвищують ризики і супутні гінекологічні та ендокринні патології. Адже молочна залоза – гормонозалежна, чутливо реагує на будь-які зміни у яєчниках, надниркових залозах, щитоподібній залозі тощо.

Психолог реабілітаційного центру онкодиспансеру ознайомила присутніх з особливостями роботи з пацієнтками, що хворіють, проліковані і проходять реабілітацію після лікування. У центрі пацієнтки отримують кваліфіковану допомогу професійного психолога, який допомагає пацієнтам та їх родичам справлятися з тривогою, страхом, занепокоєнням, — проблемами, які нерідко супроводжують онкологічне лікування.

Волонтери роздавали присутнім інформаційні листки самодіагностики раку молочних залоз.

• Попередня
• Наступна