Урочистості з нагоди 70-ї річниці перемоги над нацизмом відбулися в актовій залі коледжу. До нас завітали ветерани війни і трудового фронту: 

 1. Садовнича Поліна Іванівна – старший сержант. Учасниця Великої Вітчизняної війни з лютого 1944 року до 9 жовтня 1945 року. Оператор діяльності 291 окремого зенітного батальйону 28 механізованої дивізії. Приймала участь у боях за звільнення України, Молдавії. Закінчила війну в м.  Кракові. Нагороджена 9 медалями. Працювала викладачем біології в училищі.

  2. Гуріна Любов Семенівна – в роки війни підлітком працювала на заготівлі палива для міста, на полях колгоспу «Первозванівський», на заводі «Червона зірка». Після війни закінчила Кіровоградський педагогічний інститут, а з 1964 по 1988 роки працювала в медичному училищі викладачем суспільних наук.

  3. Оржеховська Неля Станіславівна. В окупації допомагала партизанам: вирубували просіки в лісі для того, щоб могла проїхати військова техніка. В нашому навчальному закладі Неля Станіславівна працювала викладачем офтальмології.

  4. Попова Марія Кузьмівна. Учасниця трудового фронту. В Олександрівському районі в роки війни школяркою допомагала на цукровому заводі. 1972-1990 роки – працювала в Кіровоградському медичному училищі аж до виходу на пенсію.

Студенти зустріли їх живим коридором, а коли вони зайшли до актової зали, стоячи, під бурхливі оплески  зі сльозами на очах.

Відкрили урочистості ведучі заходу / Загинайко М. 328 л та Глуха К. 318 л/ та заступник директора з виховної роботи Присяжнюк С.С., які привітали присутніх з чудовим святом Великої перемоги, побажали миру в нашій державі та подякували присутнім ветеранам за їх неоціненний подвиг, а від трудового колективу та студентства вручили букети квітів та подарунки.

А далі концерт перетворився на театралізоване дійство, на фінальних акордах пісні "Журавли", яку виконувала Мартинчук Я. /студентка групи 320 с/, на сцені з’явилися чотири бійці, які завмерли в формі обеліску. А після того, як мати з сином /Хрінеко Ю. група 318 л та Харченко І./ поклали квіти,   бійці ожили і повідали присутнім кожен свою історію: 1-й боєць /Дяченко О. 128л/ – військова медична сестра, яка за рахунок власного життя рятували здоров’я та життя інших, 2-й боєць /Орленко А.128 л./ - звичайний піхотинець, який пройшов від Києва до Берліну, всю війну, 3-й боєць /Сорокін В. 318л/ – прикордонник, який до останьої краплі крові не пускав ворога на територію своєї держави, 4-й боєць /Житня В. 128л/ – жінка-розвідник, сувора на вигляд, але з добрим, гарячим серцем. Час від часу на сцені з’являвся Янгол /Гончар Д. 118 л/, яка оберігала солдатів, рятувала їхні життя та разом з ними звернулася до присутніх з проханням вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Цього року, як ніколи, ми відчуваємо єдність і цілеспрямованність, прагнення йти до перемоги та перемогти.

Студентство розуміє, якою цінною може бути довгоочікувана перемога, скільки невинних життів та скалічених доль, тому актуальним був вірш «Письмо в 43-й», у виконанні Омельченко К. 318 л,  в якому проведена паралель між долями хлопців із 43-го, які пішли на війну і не повернулися і хлопцями, їх онуками і правнуками, які відстоюють право незалежності і єдності нашої країни. А ми будемо сподіватися, що як і наш захід завершився Перемогою /Чех В. 118 л/, так і всі українці діждуться миру на нашій землі. Пам’ятаємо. Перемагаємо.

За час концерту лунали  пісні у виконані учасників художньої самодіяльності: Драч. О 328 л, Топчу В. 210 л, Магдич А. Та Іщенко О. 210 ф, Житня В. 128 л, Городецька А. 128 л, Чиж Л. 118л.

P.S. Особливістю заходу був мультимедійний супровід, кожне слово, яке лунало зі сцени, можна було не тільки почути, а й побачити на екрані. Майстерно підібраний матеріал, скомпанований, логічно викладений – заслуга викладача інформатики Петюренко А.П.

Культорганізатор Міхєєва А.О.

• Попередня
• Наступна