Спільними зусиллями працівників бібліотеки, культорганізатора  навчального закладу Міхєєвої А.О., студентів групи 111«л» під керівництвом заступника директора з гуманітарних питань Присяжнюк С.С. проведено відкриту  виховну годину «Революція Гідності: сторінки історії», присвячену 2-й річниці Майдану, героям Небесної Сотні.

  За підтримки управління освіти, науки, молоді та спорту  облдержадміністрації  до дня  закоханих 11 лютого  в міській бібліотеці для юнацтва відбулося романтичне шоу реальних почуттів  «Love story» між студентами медичного  та будівельного коледжів.

Зима дарує нам безліч святкувань – Новий рік, Святвечір і Різдво, Меланку та Василя, а на завершення свято закоханих – це День святого Валентина. Мабуть, не всі знають, з якого приводу воно було започатковане, але ніхто не забуває поцілувати у цей день коханого чи кохану й подарувати нехай символічний, але подаруночок і обов’язково - своє любляче серце. Адже любов – це незвичайне почуття, завдяки якому кожна людина відчуває себе по-справжньому щасливою і комусь потрібною. Любов окрилює, дає силу і сміливість для здійснення часом неймовірних вчинків. Однак не завжди закоханість робить людину щасливою, бо справжнє кохання – це Божий дар, який, на жаль, дається не кожному. Саме тому нерідко нерозділене кохання стає стражданням і великою драмою душі.

З нагоди такого прекрасного романтичного свята вітаю всіх з Днем закоханих! Щиро бажаю здійснення заповітних мрій, щасливих і радісних переживань та взаємної любові!

Світлана Бондарь, директор коледжу.

(до 250-річчя від дня народження)

(1766 – 1850)

Єфрем Йосипович Мухін народився у небагатій дворянській сім’ї в містечку Чугуєві, що на Харківщині. Справжнім святом для родини Єфрема став день, коли він отримав свідоцтво про закінчення Харківського духовного колегіуму. Переконавшись, що без освіти не проб’єшся в люди, батько Йосип Іванович вирішив будь-що вивчити дітей, а особливо сина Єфрема, як найбільш тямущого і наполегливого. Медицина приваблювала його ще з дитинства, коли тяжко хворів батько, саме допомога місцевого лікаря врятувала його від смерті. Погожої осінньої днини 1787 року юнак переступив поріг Єлисаветградської медико-хірургічної школи. У школі швидко виявилися його блискучі здібності, велика працездатність. Через два роки в ступені підлікаря він – прозектор школи, а ще через два роки – викладач анатомії. Працював у Єлисаветградському госпіталі. Брав участь у героїчному штурмі фортеці під Очаковом, за що був відзначений медаллю.