Є скарби, заховані глибоко в землю, а є ті, що розташовані на поверхні, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належать: пам'ять роду, його звичаї, традиції, мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишивка, дідусева казка – вся наша родовідна пам'ять, наші символи, наша історія. Звичаї народу — це своєрідний генетичний код. Та цей код не передається від батьків до дітей як результат генетичного успадкування. Наступні покоління опановують численні коди-звичаї в результаті соціального успадкування.  Під гаслом «Люблю я свій народ - ціную його звичаї»  14 грудня  пройшла виховна година на медико-фармацевтичному відділенні. Студенти групи 219ф влаштували захоплююче феєричне дійство! Про це свідчили і гучні оплески, і схвальні вигуки, і головне – гарний настрій та блиск в очах практично кожного, хто полишав аудиторію, коли все скінчилося.

 А починалося так. Ведучі Вовк Анастасія та Канівець Віра запросили присутніх в подорож за українським обрядовим календарем. Оскільки календарна обрядовість поділяється на чотири основних цикли: зимовий, весняний, літній та осінній, то і ми встигли відчути на собі чарівну магію народних  свят кожної пори року.  «На щастя, на здоров’я, на Новий рік, на нове літо!» - засіяв Криниця Тимофій. Адже це традиційний обряд на Святого Василя, який вважається покровителем землеробства. Ритуальних пісень-побажань заспівали колядники  Рябошенко Владислав, Яровенко Сергій, Троянська Тетяна та Топольник Діана. Згадали традиції  масляного тижня, обов׳язкові  атрибути  Великодня. Ніжною, напрочуд мелодійною веснянкою про подоляночку поділилася Масна Анна. Русалії, Зелені свята, Петрів день, Маковія, Іллів день, Пантелеймона Цілителя, Спаса – це неповний перелік літнього обрядового циклу. Та особливою поетичністю та чарівністю визначаються купальські свята з їх традиційним пошуком квітки папороті, паління вогнищ, дівочими ворожіннями на вінках. Свій вінок з барвінку,  ромен-зілля, материнки, нечуй-вітра, волошок та  маку під купальську мелодію плела Лягул Тетяна. Більшість свят осіннього циклу були пов'язані з одруженням чи ворожінням про обранців. Тож і наші дівчата, зібравшись на вечорниці, зайнялися  магією. «Молодець, удовець, буду дівувати,»- промовляли Середа Дар׳я та Кононенко Вікторія, кидаючи чобота. На дзеркалі свою долю впізнавала Терентьєва Елла. Читала заклинання і слухала, звідки пси загавкають Погрібна Дар׳я. Рахувала кілки плоту Коломійченко Тетяна. В цілому гарні вийшли вечорниці, з варениками, з шкварочками… Щоб святий Миколай не забув нам принести  дарунки під подушку і його почествували. «Подай, Боже, нашим дітям у мирі зростати,щастя, злагоди й любові у достатку мати», - за всіх нас просила Тетяна Лягул.

  В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. І поскільки  захід відбувався напередодні цього дня, юні фармацевти групи 219ф запропонували всім присутнім долучитися до гарної справи. 19 грудня нас чекають у КЗ "Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу". Там живуть діти від народження та до 6 років. Декілька гривен для кожного з нас – це невелика сума, але, якщо ми разом зберемо їх, то зможемо придбати малюкам- сиріткам смаколиків. Скринька святого Миколая  чекає на вас в кабінеті 307. Пам׳ятайте, добро, яке йде від щирого серця до іншого серця, яке потребує його, завжди повертається сторицею.

 І на завершення заходу відбулася невелика вікторина. До першого блоку входили  загальні питання про Україну і українців. Найкращим знавцем - україністом став  Лєбєдєв Назар.   Другий  блок – питання про українські свята та звичаї. Призи дісталися Рябошенко Владу та Оксещенко Кристині. В третьому  турі треба було за мелодією  вгадати назву української народної  пісні. Ось тут я ( автор статті) отримала справжню насолоду! Всі пісні, які звучали, знайомі нашим студентам! Із задоволенням вони підспівували «Їхав, їхав козак містом…», «Горіла сосна палала…», «Розпрягайте, хлопці, коней» та інші.  Мабуть, і ще б залюбки  співали, та час зустрічі добіг до кінця. І знову усіх присутніх об׳єднала фінальна пісня «Як у нас на Україні» у виконанні Масної Анни. Всі активно підспівували Анні, а відеосупровід ( окрема подяка Поспєловій Анастасії за допомогу у створенні презентації) знайомив з неповторними краєвидами нашої країни.

 Мереживом виткане наше життя,
ушею свій час відчуваєш.
І буде настільки цікавим буття, 
які в нього нитки вплітаєш.

 Наші дорогі студенти, ви – майбутнє нашої країни!  Шанобливо ставтесь до дорогоцінних надбань свого народу,  наполегливо плекайте  їх у пам'яті, почуттях, переконаннях.  Адже вам треба буде передавати народну спадщину своїм дітям.

З повагою керівник групи 219ф  Гончар О.Ф.

• Попередня
• Наступна