З повагою та вдячністю за наше майбутнє!!!

Деталі
Категорія: Новини
Створено: 25 квітня 2016
Перегляди: 3471

1Ходак Віктор Іванович

/1955 -1987 рр./

Народився 27 грудня 1955 року у місті Кіровограді. У 1971 році закінчив восьмирічну школу №29, а в 1975 по закінченню Кіровоградського медичного училища ім. Є.Й. Мухіна був призваний до лав Збройних сил СРСР.

У 1985 році закінчив Гродненський медичний інститут і продовжив навчання на військовій кафедрі при Куйбишевському медінституті. Служив у Білоруському військовому окрузі, а потім виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані, де служив старшим лікарем-спеціалістом. Старший лейтенант Ходак В.І. користувався заслуженим авторитетом у військовому госпіталі, неодноразово командування заохочувало його за високі професійні показники як військового лікаря.

45

7 липня 1987 року під час одного із тяжких боїв Віктор надавав медичну допомогу солдатам. Одночасно відбиваючись від банди душманів, він героїчно загинув. Похований у Мінську (Білорусь) на кладовищі Північному.

За мужність і героїзм, виявлені при виконанні бойового завдання, старший лейтенант Ходак В.І. посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю "Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу".

Дружина і дві доньки проживають у Мінську.

Мама: Ходак Тетяна Іванівна, 1931 року народження, проживає в м. Кіровоград. Батько помер.

Щомісяця студенти групи 119л разом з куратором Турбай Т.В. відвідують Тетяну Іванівну, допомагають по господарству, морально підтримують теплими бесідами.

Незважаючи на свій вік (85років), Тетяна Іванівна цікавий співрозмовник, надзвичайно чуйна, щира жінка, з багатим життєвим досвідом. Ми дуже раді2 знайомству з нею. Адже кожна зустріч - це нова цікава історія про її сина або про її життя. Щоразу за склянкою чаю або компоту, який вона готує сама, Тетяна Іванівна щиро радіє, що ми із великим задоволенням смакуємо її напої.    

Не дивлячись на великий дущевний біль, це досить енергійна жінка і душею, і тілом. Вона захоплюється вишиванням нитками та бісером, цікавиться кожного разу навчанням наших хлопців, яких дуже полюбила.

Тож, дорога Тетяно Іванівно, до нових зустрічей!

З повагою група 119л та
її керівник Турбай Т.В.