Серце розривається на шмаття…
- Деталі
-
Категорія: Новини
-
Створено: 04 квітня 2022
-
Перегляди: 736
Останні дні серце розривається на шмаття… Виявляється, ненависть може бути різною. І ненависть до рашистів зі сльозами на очах, яка з’явилась, коли ми всі дізналися про назви дитячих садочків, що були розбомблені в Охтирці у перші дні війни, поступово змінилась на холодну, розважливу ненависть, яка дійшла якогось абсолюту, коли оприлюднили перші фотографії з Бучі, Ірпеня… Злочини "русского мира" стали відомі після того, як росіяни залишили Київщину.
У ці дні на перших шпальтах світових видань – моторошні знімки з деокупованих населених пунктів на Київщині. «Бучанська різанина» була навмисною, росіяни прагнуть знищити якомога більше українців, що само по собі є однією з ознак геноциду.
16 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування пам’яті всіх українців, які загинули у нашій вітчизняній війні, через терор, розв’язаний окупантами.
Вічна пам'ять загиблим!
На шмаття серце… Мозок не сприймає…
Душа голосить… Біль… Немає слів…
«Ти хто, звірино??? І з якого краю???
Як Бог тебе у білий світ привів???
Тебе під серцем не носила мати -
З утроби ти диявола прийшов,
Щоб нищити, вбивать і катувати,
Щоб сіять зло, а не ростить любов!
В тобі немає й краплі від людини!
Ти ж і не вовк, і навіть не шакал!
Ти нелюд! Кат! Мерзенний і огидний.
Твоя вся сутність - це гріха оскал.
Зґвалтовані дівчатка… Вбиті діти…
Жінки з молитвою останньою в очах…
Нічим уже й ніколи не відмити
Кров жертв нещасних на твоїх руках!
Твоїм спасінням пекло теж не стане,
Бо рай і пекло - то для душ людських.
В тобі нема душі… Ти те, останнє,
Що має стертися з лиця Землі навік!
І прийде час - час віри й воскресіння
Невинних всіх, хто на війні поліг,
І ти благатимеш про смерть, як про спасіння,
Його ж не буде й для дітей твоїх!
Ти здохнеш! Ляжеш попелом в ту землю,
Де залишав свої брудні сліди.
Пройдуть роки, і знаю я напевно,
Ще зацвітуть на цій землі сади!
Настане час - і усміхнеться Буча,
Гостомель з нею, Ворзель і Ірпінь!
Відродиться мій рідний край, квітучий
Для всіх своїх прийдешніх поколінь!
Людмила Лубинець