Патріотичне виховання – це сфера духовного життя,
яка проникає в усе, що пізнає, робить,
до чого прагне, що любить і ненавидить людина
(В.О.Сухомлинський)

 В Україні патріотизм має поєднувати в собі любов до своєї Вітчизни, свого народу, гордість за їх минуле і сьогодення, готовність до захисту.

 У суспільстві, що сформувалося і розвивається, засвоєння патріотичних цінностей і норм життя – це перш за все об’єктивний, керований процес. Патріотизм не закладений в генах, він - явище соціальне за своєю природою і тому не успадковується, а формується.

Незалежність – це зовсім не слово!

Це – тавро, що на серці болить.

Це багрянець душі світанковий.

Цей вогонь споконвіку горить.

 Як бентежать душу ці слова, скільки вкладено в їх зміст!Мені здається, що справжній патріот – це людина, котра не стільки кричить про свою любов до країни і народу, скільки чесно робить свою роботу і вміє допомагати тим українцям, котрі поряд і котрі потребують допомоги…Лікар, котрий чесно працює, вдосконалює себе і добре, якісно лікує громадян України – патріот, навіть якщо не ходить на мітинги і не кричить про свій патріотизм. Вчитель, котрий вдосконалює себе і вміє якісно вчити українських студентів, – справжній патріот, навіть якщо не б’є себе в груди і не козиряє своїм патріотизмом. Підприємець, котрий забезпечує робочі місця українцям… У наших силах, формувати в свідомості сучасної молоді гордість за свою Батьківщину та любов до своєї України!

Працюючи на виховних годинах зі студентами своєї групи, я помітила, наскільки близька їм є тематика сьогодення, в кожного з них є своя історія пережитих подій…

 Студенти групи 211 л напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці (це свято є не тільки народним і релігійним, а й національним) провели національно-патріотичний захід, який був побудований з урахування українських традицій. Важливими українськими атрибутами були прапор та коровай, вишиті рушники, калина, студенти у вишиванках, яскрава, кольорова гама яких насичувала захід.

Творчо підготовлений захід, присвячений подіям сьогодення, особливо висвітлювалася проблематика військових дій в зоні АТО.

Приємно, що не байдужими до цієї тематики стали студенти і інших груп, а саме: своїм виступом вразила студентка групи 219л Семянікова Наталя, наголосивши «Я горда за Україну, за наш народ, що має таке палке бажання боротись, не дивлячись ні на що, але мені водночас дуже прикро та боляче, що за таку віками сподівану незалежність гине молодий  цвіт нашої нації», розповіла про тих людей, які не рахувалися зі своїм життям, а поставили на кон незалежність та свободу своєї країни. З почуттям гордості про свою близьку людину продовжила історії героїв Городецька Анастасія, студентка групи 329 л: «Мені приємно, що за мужність, відвагу, відповідальність за товаришів та обов’язок перед країною моїм героєм пишаються не лише наші рідні, близькі, а й президент України, який відзначив його нагородою - орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також вручив пам’ятний подарунок – іменний годинник.

 Присутніми на заході були студенти груп І фельдшерського відділення: 111л, 319л, 329л, 221л з кураторами, завідуюча відділення Ткаченко Л.Б., викладачі, а також запрошені гості із Кіровоградської обласної медичної бібліотеки.

Студенти настільки пройнялися тематикою заходу, що навіть сльози виступали на очах. Відгукнулися взяти участь в заході і студентки Кіровоградського музичного училища: звучання гімну України у виконанні бандуристок зворушив усіх присутніх. Перлинкою нашого заходу став виступ наймолодшого учасника – Кузнецова Ярослава (4 роки), який також із задоволенням виконав вірш «Я дитя свого народу». Завершальна пісня заходу «Це моя України» пролунала від студентки групи 229л Потієнко А.

 Ми дуже вдячні в організації заходу Присяжнюк С.С. та Соловйовій О.А. за допомогу в оформленні, Касімовій В.О. за цікаву та змістовну літературну виставку, Міхеєвій А.О. у музичному супроводі учасників.

 Скільки сил, творчості було проявлено, а головне – ми досягли своєї мети: важливості розуміння та патріотизму сучасної молоді, яка має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.

Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини.

Куратор групи 211л Мир’ян О.В.