(до 250-річчя від дня народження)

(1766 – 1850)

Єфрем Йосипович Мухін народився у небагатій дворянській сім’ї в містечку Чугуєві, що на Харківщині. Справжнім святом для родини Єфрема став день, коли він отримав свідоцтво про закінчення Харківського духовного колегіуму. Переконавшись, що без освіти не проб’єшся в люди, батько Йосип Іванович вирішив будь-що вивчити дітей, а особливо сина Єфрема, як найбільш тямущого і наполегливого. Медицина приваблювала його ще з дитинства, коли тяжко хворів батько, саме допомога місцевого лікаря врятувала його від смерті. Погожої осінньої днини 1787 року юнак переступив поріг Єлисаветградської медико-хірургічної школи. У школі швидко виявилися його блискучі здібності, велика працездатність. Через два роки в ступені підлікаря він – прозектор школи, а ще через два роки – викладач анатомії. Працював у Єлисаветградському госпіталі. Брав участь у героїчному штурмі фортеці під Очаковом, за що був відзначений медаллю.

У 1795 році Мухін вступає до Московського університету. Публічно читає лекції латинською мовою: «Про найважливіші в нинішньому сторіччі винаходи лікарської науки". У жовтні 1800 року після публічного захисту дисертації він отримує ступінь доктора медицини та призначається ад'юнкт-професором академії.

Значною подією в житті Є.Й.Мухіна у 1802 році стало запрошення його на посаду головного лікаря у щойно відкритій в Москві Голіцинській публічній лікарні. Він організував роботу лікарні так, що безкоштовну допомогу в будь-який час міг отримувати кожен. За перші 4,5 роки роботи у лікарні Є.Й.Мухін особисто провів 404 хірургічних, акушерсько-гінекологічних, очних і вушних операцій, а під його керівництвом виконано ще 284.

З вересня 1813 року Єфрем Йосипович вступив на посаду ординарного професора Московського університету, викладав різні предмети: анатомію, фізіологію, токсикологію, судову медицину. Перебував на посаді декана лікарських наук, був членом правління Благородного пансіону при Московському університеті, завідував аптекою і служив беззмінним засідателем університетського правління.

Учений є автором першого оригінального посібника з хірургії та фундаментальної праці з анатомії, понад 50 ґрунтовних праць з різних галузей медицини. Він одним із перших заклав основи гігієни і токсикології, займався проблемами епідеміології. Його справедливо вважають засновником вітчизняної травматології та пунктів швидкої допомоги. Професор Мухін став одним із перших організаторів вакцинації населення проти віспи. 

Діяльність Є.Мухіна багатогранна, плідна і яскрава. Вихованець Єлисаветградської медико-хірургічної школи став видатним ученим, лікарем-патріотом, педагогом. Ті, хто знав Мухіна в приватному житті, любили в ньому дуже розумного й надзвичайно приємного співрозмовника і хвалили його цікаву, доброзичливу, веселу мову. Цими якостями вирізнялося і його викладання. Лекції були схожі більше на вільну бесіду про різні медичні предмети, ніж на систематичний виклад чогось одного. 

Чимало учнів Мухіна, з яких деякі потім стали видатними лікарями, наприклад М.І. Пирогов, І.В. Буяльський, А.О. Армфельд, тепло і з вдячністю згадували свого вчителя. Єфрема Йосиповича називали «батьком юнацтва». Він допоміг багатьом юнакам здобути за його кошти вищу медичну освіту, а найздібніших посилав на вдосконалення в іноземні університети. 

Піввікова служба Є.Й.Мухіна була відзначена гідним чином: кавалер орденів св. Володимира і св. Анни, дійсний статський радник, неодноразово удостоєний Найвищого благовоління, нагороджений діамантовими перснями імператора і відзнакою за сорок років бездоганної служби.

На честь свого достойного попередника Постановою Ради Міністрів УРСР від 9 лютого 1968 року було прийнято рішення про присвоєння імені Єфрема Йосиповича Мухіна Кіровоградському медичному училищу. Сьогодні медичний коледж – це сучасний потужний заклад, багатий своєю історією, традиціями і здобутками. Ми свято шануємо пам’ять видатного земляка, адже саме його життя є взірцем для нас, як потрібно вчитися, оволодівати знаннями, аби стати не просто володарем диплома, а справжнім фахівцем Сьогодні коледжу є чим пишатися, у закладі функціонують сім відділень, де здобувають почесну професію понад 1200 студентів. За час свого існування заклад підготував понад 45000 фахівців. Розпочата в далекому ХVІІІ столітті справа підготовки медичних спеціалістів має своє логічне продовження, а духовна аура педагогічного колективу, зіткана з віри і любові, добра і милосердя, сприяє тому, "аби молодіж у звичаях добрих та науках вільних навчена була".