Ольга Кулик,

студентка групи 319С

Жили  тихо, жили мирно,

Але десь о п’ятій ранку

Виючий сигнал сирени

Розбудив нас  на світанку.

Стисло серце. «Що це, мамо?»

Мамин голос в телефоні:

«Війна вже, доню. Справжня» -

Сльози потекли солоні.

Дякуємо Збройним силам,

Надаємо допомогу.

Ворога вони зупинять

І настане Перемога!

І тоді піднімем гордо

Український рідний прапор,

Відсвяткуєм перемогу,

Будем жити й працювати!