im26"Дорожи своїм покликом, як життям"
                                                                                                                          М.І.Пироговim1

 

Наш коледж з гордістю носить ім’я Є.Й.Мухіна - талановитого вченого, лікаря, педагога, організатора охорони здоров’я.

im2Одного разу Єфрема Йосиповича викликали до московської садиби на Сиромятниках, щоб лікувати одного із синів хазяїна, потерпаючого від ревматизму. А молодший im3брат хворого, Миколка, уважно спостерігав, як до ганку будинку під’їхала карета, запряжена четвіркою коней, лакей відчинив дверцята і на землю ступив високий сивочолий пан…

Після призначеного im4Мухіним лікування, хворий почав одужувати, а Миколка… став наслідувати лікаря. Хлопчик прохав кого-небудь із домочадців "захворіти" і обіцяв обов’язково його "вилікувати". З поважним виглядом він підходив до ліжка "хворого", розпитував його про самопочуття, намацував пульс, міряв температуру, виписував рецепти і пояснював, як правильно приймати ліки.

im5Професор Є.Й.Мухін був близьким до цієї сім’ї, він і став репетитором Миколки для вступу до університету. Для цього чотирнадцятирічному підліткові довелося приписати два роки. Вступні іспити Миколка здавав нарівні з шістнадцятирічними абітурієнтами.

Після успішної здачі вступних екзаменів, за сприянням професора Є.Й.Мухіна, Миколу зарахували студентом на медичний факультет Московського університету. Зберігся документ того часу, в якому записано, що він "здібний до слухання професорських лекцій у цьому званні".

На документі стоїть дата: 22 вересня 1824 року.

im6Цим студентом, який у 1828 р. із відзнакою закінчив університет, і якого, за пропозицією декана медичного факультету Є.Й.Мухіна, рекомендували на наукову роботу за кордон до клініки Юр’євськго університету, що у м.Дерпті - одну із кращих хірургічних клінік Російської імперії, був Микола Іванович im7Пирогов - один із найяскравіших представників світового масштабу медичних вчених, геніальний хірург, анатом, громадський діяч, основоположник військово-польової хірургії. Його ім’я золотими літерами викарбувано на сторінках світової медичної науки.

Мухіну світ зобов’язаний Пироговим.

Сам Микола Іванович Пирогов написав так: "Мухін мій добрий ангел...".

У хірургічній клініці м.Тарту (в минулому - Дерпт) Пирогов пропрацював 5 років, блискуче захистив докторську дисертацію, йому присудили науковий ступінь доктора im8медицини. У віці 26 років Миколу Пирогова обрали професором Дерптського університету. Під час докторантури він брав участь у ліквідації епідемії холери, побачив багато смертей від неї, на основі цього зробив багато замальовок посмертних змін у м’язах померлих від холери, які згодом згрупував у відповідному атласі.

Через кілька років Миколу Пирогова запросили до Петербурга, де він очолив кафедру хірургії в Медико-хірургічній Академії. Одночасно Пирогов керував організованою ним клінікою госпітальної хірургії. Оскільки в обов’язки Пирогова входило навчання військових хірургів, він зайнявся вивченням поширених у ті часи хірургічних методів. Багато з них він докорінно переробив. Крім того, Пирогов розробив низку цілком нових прийомів, завдяки чому йому вдавалося частіше, ніж іншим хірургам, уникати ампутації кінцівок. Один із таких прийомів й досі називають "операцією Пирогова".

im9У пошуках дієвого методу навчання вирішив застосувати анатомічні дослідження на заморожених трупах. Сам Пирогов це називав "льодяною анатомією". Так народилася нова медична дисципліна - топографічна анатомія. Через кілька років такого вивчення анатомії Пирогов видав перший анатомічний атлас під назвою "Топографічна анатомія, ілюстрована розтинами, проведеними через заморожене тіло людини в трьох напрямах", який став незамінним посібником для лікарів-хірургів. З цього часу хірурги дістали можливість оперувати, завдаючи мінімальних травм хворому. Цей атлас і запропонована Пироговим методика стали основою всього подальшого розвитку оперативної хірургії.

im101847 року поїхав на Кавказ, де російська армія вела війну проти місцевих горян. На Кавказі він вперше застосував перев’язку бинтами, просоченими крохмалем. Крохмальна пов’язка виявилась зручнішою та міцнішою за накладання лубків, які застосовували до того.

Тут, в аулі Салти, вперше в історії медицини почав оперувати поранених з етеровим знеболенням в польових умовах. Загалом провів близько 10000 операцій під етеровим наркозом.im11

1855 року, під час Кримської війни, був головним хірургом оточеного англо-французько-османськими військами Севастополя. im12Оперуючи поранених, Пирогов вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку, що прискорило процес загоєння переломів і позбавило багато солдатів та офіцерів викривлення кінцівок.im13

Під час облоги Севастополя для догляду за пораненими Пирогов скористався допомогою сестер милосердя, частина яких приїхала на фронт з Петербурга. Це теж було нововведенням на той час.

im14Найважливішою заслугою Пирогова є запровадження цілком нового методу догляду за пораненими. Він полягав у тому, що поранених ретельно відбирали вже на першому перев’язувальному пункті і залежно від тяжкості поранень одні з них підлягали негайній операції в польових умовах, а інших, з легшими пораненнями, евакуювали вглиб країни, для лікування в стаціонарних військових шпиталях. Тобто Микола Пирогов запропонував тактику медичного сортування, яку продовжують застосовувати у випадку великих боїв і сьогодні. Пирогова справедливо вважають засновником спеціального напряму в хірургії, відомого як військова хірургія.im15

Під час Кримської війни Микола Іванович зупинявся, в Єлисаветграді. Протягом кількох днів він надавав медичну допомогу населенню, оперував, консультував медперсонал.

Повернувшись до Петербурга, Пирогов на прийомі в Олександра ІІ доповів царю про негаразди в армії. Цар не став прислухатися до нього, і з цієї миті im16Пирогов попав у немилість і його "заслали" до Одеси на посаду опікуна Одеського і Київського навчальних округів. Там він спробував реформувати систему шкільної освіти, яка тоді існувала. Такі його дії призвели до конфлікту з владою, і вченому довелося залишити свою посаду.

Де б не був Микола Пирогов, він проводив безплатну хірургічну діяльність, при цьому усі мали стояти в одній черзі. Відомим є факт, що якось на прийом до Пирогова приїхав калузький губернатор з дружиною Олександриною Смирновою-Россет, однак лікар порадив їм стати в загальну чергу.im17

Наступні три роки (з 1859 р.) вчений опікувався Київським навчальним округом. Він видав правила, які регламентували провини учнів, правила виключення учнів з навчальних закладів. І у Києві, де майже всі учні скуштували різок, сталося нечуване: за свідоцтвом професора Бунге, з 1851 до1861 року тільки одного учня було покарано.

11 жовтня 1859 р. в Києві за допомогою Миколи Івановича було відкрито першу в царській Росії недільну школу для дорослих.

im18У травні 1862 року Микола Пирогов прибув до Гейдельберга для керівництва російськими кандидатами у професори, які навчалися за кордоном. Пирогов надавав різну допомогу, в тім числі медичну, кандидатам, членам їхніх сімей, друзям. Він допоміг пораненому вождю національно-визвольного руху Джузеппе Гарібальді, якого не могли врятувати кращі лікарі Європи. І тільки Пирогов, встановивши справжній характер поранення, запропонував свій метод лікування. Невдозі Гарібальді був здоровий, а потім ще довго писав видатному хірургу вдячні листи.

im19У розквіті творчих сил Пирогов усамітнився в своєму невеликому маєтку "Вишня" неподалік Вінниці, де побудував гарний будинок, аптеку, лікарню та сад екзотичних рослин, які вчений садив сам. Тут лікар жив за чітким розпорядком: прокидався на світанку, робив довгу пішу прогулянку, чай, робота в саду, у стайні чи птахівниці. Сніданок - одна страва та міцна кава. Далі огляд хворих, прийом пацієнтів. Заробляючи до кінця своїх днів im20медичною практикою, Микола Іванович двічі на тиждень з восьмої ранку до восьмої вечора приймав бідняків безкоштовно. Після операції він завжди ховав руки в кишені, щоб йому не надумали платити. Для успішного спілкування з місцевим населенням Микола Пирогов вивчив українську мову, яку використовував у повсякденній роботі.

Він ненадовго виїжджав з маєтку тільки за кордон, а також на запрошення Петербурзького університету для читання лекцій (на цей час Пирогов вже був членом кількох іноземних академій). Відносно надовго Пирогов лише двічі покидав маєток: перший раз у 1870 році під час французько-пруської війни, будучи запрошеним на фронт від імені Міжнародного Червоного Хреста; і другий раз у 1877-1878 р.р. - вже в досить літньому віці - кілька місяців знаходився на фронті під час російсько-турецької війни.im21

І саме в цей час Микола Іванович Пирогов працював у Єлисаветградському шпиталі та Новоукраїнському лазареті. У черговий раз перебуваючи в нашому місті разом з видатним терапевтом С.П.Боткіним, оглянув чимало тимчасових військових шпиталів та лазаретів. М.І.Пирогов уперше в Росії запропонував розселення поранених і хворих по сільських хатах. Це полегшувало догляд за ними, запобігало поширенню інфекції.

Востаннє видатний хірург приїздив до Єлисаветграда im2217 березня 1880 року на прохання його почесного громадянина графа Остен-Сакена, який тяжко хворів. Микола Іванович пробув у місті всього кілька годин, зробивши графу складну операцію, і вечірнім поїздом відбув до свого маєтку "Вишня" Вінницького повіту.im23

5 грудня 1881 року від ракового виснаження Микола Іванович помер. Його поховали у склепі церкви Миколи Чудотворця у Вишні. Тіло Пирогова було забальзамоване im24петербурзьким лікарем Дмитром Виводцевим.

Ідеалом життя Миколи Івановича були слова, які він висловив таким чином: "Не шукай нічого іншого, як бути людиною в справжньому значенні цього слова".im25

25 листопада виповнюється 210 років від дня народження Миколи Пирогова - геніального ученого, талановитого лікаря-хірурга, класика демократичної гуманістичної педагогічної думки, пам’ять про якою з вдячністю шанує людство.